Пропонуємо вашій увазі чергове інтерв’ю з академіком НААН, доктором економічних наук – Ануш Балян.
Цей текст про економіку, охорону довкілля, загрози і те, як нам вижити у цьому світі.
Про ціни
– Ануш Валеріївно, що нового в аграрному секторі? Позитивного, негативного?
– Позитивним є те, що в Київ з Херсонської області прямує баржа компанії «Нібулон» вже з ювілейним 300-тонним вантажем кавунів. (Сміється). Їх продаватимуть у мережах «Сільпо» та «Fozzy Group».
Негативне, що в Україні стрімко зростають ціни на продукти, деякі майже на 200%. І це уявіть – морква, якою нині торгують по 17,7 гривень за кілограм. На 180% подорожчав буряк, на 124% – цибуля, на 52% – капуста. Це крім цукру, олії та іншої продукції переробки.
Усе добре, але якщо порівнювати з Польщею, то продуктовий набір поляка з 18 складових на 10% дешевший, ніж в Україні, при вищій у 3 рази середній заробітній платі. І, безумовно, тут максимально повинна втрутитися держава. Зараз ми спостерігаємо її достатньо пасивну позицію, це навіть вилилося у те, що ми всередині країни продаємо власну продукцію дорожче, ніж на зовнішніх ринках.
– Тобто у групі ризиків навіть українські буряк, морква та капуста, без яких нашу кулінарну культуру не уявити?
– Така печальна історія. І це навіть із традиційно українським буряком та морквою. Вирощення цих популярних культур, зі стрімкими кліматичними змінами, стає в Україні великою проблемою. Зараз здебільшого тільки фермери західних областей надалі планують займатися їх вирощенням, бо овочі потребують багато вологи, а на Сході і Півдні із цим усе гірше.
До цього додайте, що за повідомленнями синоптиків, в Україну прийшла справжнісінька африканська спека у +35-+40 градусів – цілий циклон «Люцифер» з африканського континенту. І це потрібно врахувати як аграріям, так і пожежникам. Зміни клімату можуть у найближчі роки залишити нас без національної гордості – борщу.
Херсонські фермери викидають огірки тоннами. Транспортувати у Київ нерентабельно. Трохи інша ситуація з капустою, від неї фермери відмовляються через масове розмноження трипсів – комах-шкідників. Вони видко пристосовуються до пестицидів, більш ефективні засоби через низьку собівартість продукції – теж нерентабельні.
Про зерно
– Невесело. А яка ситуація на ринку зерна?
– Тут можемо говорити про позитив. Міністерство сільського господарства США покращило прогноз виробництва пшениці в Україні у 2021-2022 роках до 33 мільйонів тонн.
У липні цього маркетингового року ми можемо зібрати 30 мільйонів тонн, у червні – 29,5 мільйонів, у травні – 29 мільйонів тонн, запевняють аналітики USDA.
Експорт пшениці з України у весь цей період може скласти 23,5 мільйона тонн. Це при тому, що у 2020 році врожай пшениці впав до 24,88 мільйона тонн. Зараз наші аграрії вже зібрали близько 24 мільйонів тонн. Середня врожайність – понад 45,5 центнера з гектара. Жнива у динаміці, тому на час виходу інтерв’ю показники можуть бути зміненими.
А якщо говорити про справжній позитив, то таким я вважаю новий проект AGRОконцентрат, який щойно запустився, аби допомогти фермерам комплексно вирішувати наявні проблеми, у тому числі за допомогою найсучасніших технологій. У його рамках експерти компаній MAS Seeds, KUHN, FMC та Timac-Agrо ділитимуться своїм досвідом вирощування соняшнику та кукурудзи. Мова йтиме про максимальне розкриття потенціалу рослин, точкове землеробство, методику зберігання вологи у ґрунті на прикладах провідних фермерських господарств.
Будуть продемонстровані технологічні карти, результати дослідів, зроблений аналіз польових операцій. Тому раджу нашим аграріям зареєструватися у цьому проекті, бо вже восени учасники ділитимуться досвідом на вебінарах.
Про експорт
– Що з нашим експортом, ми збільшуємо присутність на ринках ЄС?
– Держстат стверджує, що у першому півріччі 2021 року український експорт до країн ЄС зріс на 44%, порівняно з аналогічним періодом 2020 року, та склав 11,87 мільярда доларів.
Загалом експорт української продукції у першому півріччі поточного року зріс на 30,7%, склавши 29,9 мільярда доларів. Водночас, імпорт в Україну зріс на 28%, склавши 31,2 мільярда.
У цьому контексті частка експорту до ЄС в структурі українського експорту склала 39,7%.
– Виробник та уряд задоволені такими рівнями зростання?
– Ні, питання збільшення експортних квот України у рамках Угоди про асоціацію з ЄС залишається першим на порядку дня. Володимир Зеленський вже заявив про те, що він розраховує на наступному саміті «Україна-ЄС» підбити перші підсумки переговорів щодо оновлення тарифної частини Угоди про асоціацію. Саміт запланований на 12 жовтня в Києві.
Наявні квоти затісні для українських постачальників. В гонитві у 2014 році за політичним змістом Угоди ми, на жаль, не відстояли у повному обсязі наші економічні можливості. Угоду потрібно переглядати.
Вважаю, що слід говорити взагалі про скасування квот, якщо ми активно євроінтегруємося у Союз. Це несправедливо, що за таких умов ЄС жорстко квотує Україну, натомість активно збільшує імпорт з Індії та Китаю. Навіть за наявною логістикою, відстанями, відкрити для нас двері широко є логічнішим.
І тут повинні активніше працювати дипломати і чиновники, котрі напряму контактують з відповідними європейськими структурами. У президента колосальний обсяг політичних проблем і завдань, завантажувати його ще й економічним блоком – неправильно.
Про робочі руки
– Проблема з кадрами є загальноукраїнською, ми щодня втрачаємо кваліфіковані робочі руки, у тому числі в агросекторі.
– Так, ситуація із загальним кадровим потенціалом в Україні критична, ми маємо 1,5 мільйона безробітних і понад 10 мільйонів неактивного населення. Крім того, є багато людей непристосованих до сучасних умов ринку праці, тих, які не можуть, а часто і не хочуть працювати.
Всього є три групи дорослого населення: працевлаштовані, непрацевлаштовані і неактивні. Міжнарожна організація праці визначає, що неактивних не можна причисляти до безробітних. Безробітний – це той, хто не має роботи, але активно її шукає і згодний за кілька днів працевлаштуватися.
У віці до 50 років неактивних людей – 2,1 мільйона, 1,8 мільйона з них – жінки. Навіть якщо до нього зараховувати пенсіонерів, студентів та домогосподарок. У Європі ця проблема є ще більшою, бо там соціальні виплати таким людям значно вищі.
– На це накладається і витік робочих рук у трудову міграцію.
– Картина невесела, бо це активні українці. З України в економіки Європи переїхало понад 3 мільйони працездатного населення. Стільки ж щороку задіяні на сезонних роботах за кордоном. Тобто ми швидко стаємо країною пенсіонерів. Кількість пенсіонерів і працюючих на нашому ринку праці фактично вирівнялася, і такого співвідношення не витримає бюджет жодної, навіть найбагатшої країни. Навіть при хорошій фінансовій пропозиції українським роботодавцям катастрофічно не вистачає робочих рук, тисячі незакритих вакансій.
Відсутність кваліфікованої робочої сили – перший негативний сигнал для інвесторів. А є ще багато інших, більш кардинальних.
Про воду
– Тепер про воду, чистоту якої ви так жорстко відстоюєте, ну і про дотичне до неї зрошення. Яка ситуація?
– На жаль, перед канікулами народні депутати не проголосували законопроект 5202 «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель».
Але профільний комітет рекомендував одразу ж після поновлення роботи Ради проголосувати його повторно. Це коли літо вже завершиться. Але все одно з прицілом на найближче майбутнє треба думати про синхронізацію потуг водокористувачів. Дати аграріям можливість самостійно використовувати зрошувальну мережу.
Аграрний міністр також наполягає на створенні Національного оператора з управління меліоративною інфраструктурою, якому будуть передані об’єкти державних меліоративних систем. Це життєво важливо для Півдня України, а за кілька років і центральних аграрних регіонів держави.
– Ви постійно у своїх постах наголошуєте на браку питної води в Україні.
– Попри існуючі твердження, ми одна з найменш забезпечених питною водою країн світу – 124 місце з 181 розвинутої країни. На кожного українця припадає лише 1 000 кубометрів місцевих вод. У Канаді – близько 95 тисяч кубометрів.
Крім того, у деяких регіонах України майже 90% питної води, що надходить від місцевих водоканалів, не відповідає нормам. Неякісну воду продають і в магазинах з маркуванням «джерельна», «гірська», «оброблена сріблом». І довірливі громадяни вірять, що з пристроїв для розливу води на вулицях та у магазинах вони отримають якісний, навіть освячений продукт. По-моєму, у Миколаєві від води з такої розливайки понад 100 людей заразилися гепатитом.
Тому, напевно, краще ставити домашні фільтри, або ж купувати у магазинах воду відомих брендів, яка швидко реалізується.
Тим часом, водоканали у своїх звітах стверджують, що з водою все гаразд. Можливо, вони беруть воду для аналізів з інших місць. Додайте прогнилі труби, іржаві водогони, які вони хронічно не чистять, і в квартирі у вас буде зовсім інша якість води, ніж у них у звітах.
Температурний режим зростає, очисні споруди не працюють у необхідних обсягах, тому наявність питної води скоро стане проблемою.
Одна з причин забруднення водойм – безгоспні водовідводи. Нечистоти з малих підприємств масово і нелегально зливаються у річки, отруюючи їх ртуттю, міддю, фтором, гербіцидами, інсектицидами, отрутохімікатами, радіоактивними частинками, залізом, завалюють пластиком зі звалищ.
Теплоелектростанції зливають у річки гарячу воду, яка змінює біологічне середовище, сприяє росту хвороботворних бактерій, вбиває рибу.
Тому з найбільшими забруднювачами потрібно розбиратися якнайшвидше. Державна екологічна інспекція заявила про позапланові перевірки підприємств, які працюють у прибережно-захисних смугах водних об’єктів. Вони просять підтримки у прокуратури, СБУ, поліції щодо оперативної реакції на кримінальні порушення у цій сфері.
Подивимося, може, цього разу спрацює.
Про спеку
– Ануш Валеріївно, ви дуже послідовно протистоїте людській байдужості у ставленні до природи. Стверджуєте, що людина у своїй діяльності напряму причетна до кліматичних аномалій та катастроф.
– Мене, як аграрного науковця, не може не турбувати зростання географії посух, як і зливи з градами, які концентруючись на обмежених територіях, теж знищують врожай, вибивають сади.
Стрімкі кліматичні зміни взагалі можуть призвести до підтоплення значних територій, тривалих періодів тропічних ночей. Міжурядова група ООН, яка переймається змінами клімату у складі 234 експертів, стверджує, що концентрація вуглекислого газу, починаючи з 2019 року, є найвищою за 2 мільйони років існування Землі.
Температура поверхні планети з 1970 року стрімко почала зростати, нагріваючи океан та сушу. І все це від діяльності людини.
За твердженням видання Nature Communications, через зростання температур, спровокованого парниковими газами і викидами, до кінця століття можуть загинути більше 80 мільйонів людей.
Є такий досить скандальний, але глибокий вислів Джона Леннона, він стосується кожного світового лідера: якщо ти взяв на себе місію месії, то маєш бути дуже чесним, ділячись рибою і хлібом, бо інакше тобі швидко скажуть – злазь з хреста.
Так, за Паризькою угодою країни домовилися про зниження викидів діоксиду вуглецю, щоби не дати Землі нагрітися більше, ніж на 2°С. Але без допомоги кожного мешканця планети це може стати війною з вітряками.
Тому людям потрібно пояснювати про особисту відповідальність за природні катаклізми, катастрофи, колосальні втрати врожаїв, забруднення екології.
Глобальне потепління посилює кругообіг води, збільшення інтенсивності дощів та паводків в одних регіонах, на тлі масштабних посух в інших. Ми всі пам’ятаємо Рейнський регіон Німеччини місяць тому.
Підвищення рівня океану теж посилить повені у районах, які перебувають нижче висоти моря. Підтоплення призведуть до ерозії ґрунтів, і у результаті вдарять по продовольчій безпеці прибережних країн. Часті теплі течії прискорять танення льодовиків в Арктиці і втрати снігового покриву. Безпрецедентними будуть і погодні катаклізми – теплові хвилі, урагани, лісові пожежі.
І головне – вплив на потепління таких факторів, як Сонце і вулкани, є майже нульовим. Тому відмова від скорочення викидів метану – CH4, другого за значимістю парникового газу, є дуже серйозною загрозою. Цей газ ефективно утримує тепло, а його рівень в атмосфері зараз найвищий за 800 тисяч років.
Величезний вплив на довкілля спровокує і сповільнення циркуляції океанських течій, які перекидають тепло у холодні частини океану, а холод у спекотні. Три мільйони років тому, коли концентрація СО2 в атмосфері відповідала сьогоднішньому стану і температура була вищою на 2,5-4°C, рівень моря був вищим на 25 метрів.
Скільки ковчегів потрібно було збудувати людству, щоб вціліти? Бо лише 125 тисяч років тому, за висновками палеокліматологів, океан був вищим на 2-10 метрів.
Ми вже маємо найспекотніші кілька років з 1850 року, на острові Сицилія температура повітря піднялася майже до +50°C. Перед цим шалена спека, як віск поплавила пластикові елементи автомобілів у Арабських Еміратах, а на Фейсбук виставили шокуючі фото.
Про тропічні ночі у Києві
– Як це все відбивається на Україні?
– Дуже жорстко і швидко. Тропічні ночі – не нижче +20°C стрімко прийшли і в Україну, й у перспективі температура зростатиме у нас ще швидше.
Ніколи досі такі температури у нічні години не панували тижнями, це дуже тривожний дзвіночок. Бо, наприклад, замість звичних 3 місяців літо на Півдні України вже триватиме 5 місяців. Ми йдемо до того, що навіть у Києві середні показники літніх температур становлять +27-+28 градусів, а у невіддаленій перспективі нам потрібно буде звикати жити при середній температурі у +30 градусів.
Це при тому, що ми дисципліновано виконуємо Паризьку угоду, скоротивши з 1990 року викиди на більше, ніж 60%, ЄС бореться за скорочення на 55%. Так, це результат економічного сповільнення, але хоч у чомусь він є позитивним.
Треба розуміти, що у разі зростання температури на планеті на 4 градуси, значна частина України, особливо Південь, буде затоплена, експерти стверджують, що це загрожує втратою мільйонів гектарів земель, у тому числі сільськогосподарських. То як не перейматися цією проблематикою і постійно не звертатися до громадян із закликами протистояти таким загрозам?
Про рейдерські атаки
– Минулого разу ми розмовляли з вами про рейдерські захоплення ваших наукових земель і судовий тиск на Академію, що створювало негативний резонанс у суспільстві. Що з цим?
– Ну що ж, є новина, яку я б назвала хорошою. Кабінетом Міністрів 4 серпня прийняте рішення «Про затвердження Планів заходів з реформування Національної академії аграрних наук, Національної академії правових наук, Національної академії педагогічних наук на 2021-2022 роки».
Тобто, наші численні заяви і звернення почуті. А виступи у пресі щодо наявних викликів на світовому науковому ринку, існуючої кон’юктури та необхідності реформування структури Академії не були даремними.
Це можливість у ході кроків із реформування продемонструвати вже зроблене нами, показати наші наукові здобутки, ще раз порушити низку невідкладних питань, включно з перманентним недофінансуванням. А регулярне недофінансування аграрної науки, крім усього, заводить Україну у залежність від зарубіжної наукової продукції.
І це блокує проривні інноваційні рішення, більше того, може призвести до втрати генетичного та технологічного потенціалу, навіть всієї наукової школи. А вона є системною, успішною, нею прислуговуються аграрії багатьох країн.
– Можливо, крапки над «і» будуть розставлені і в земельних питаннях та рейдерських захопленнях?
– Так, у рамках загального аудиту заплановано проаналізувати і стан земельних ділянок, майнових комплексів, матеріально-технічної бази НААН. До речі, все це ми розпочали у 2017 році.
Але висновки таких авторитетних перевіряючих одразу ж знімуть цілий пласт штучного, надуманого негативу, яким недоброзичливці впродовж років намагалися очорнити роботу наших інститутів. Використовуючи різні інструменти, від лобістів у державних структурах до замовних ЗМІ. Крім того, ні для кого не є секретом те, яких потужних атак зазнавала Академія з боку земельних рейдерів, котрі часто підключали і правоохоронні структури та судові органи. Ми постійно про це заявляли на всіх рівнях, але нас не чули.
Що ж, тепер висновки зроблені комісією у складі представників кількох міністерств та Фонду держмайна, все розставлять на свої місця. І переконана, допоможуть відстояти нашу репутацію у суспільстві.
Дуже сподіваюся, що результати аудиту дадуть підстави знову, і вже більш жорстко, підняти напередодні формування Держбюджету-2022 питання недостатнього фінансування аграрної науки, важливої складової забезпечення продовольчої безпеки держави.
– Напевно, постане і питання реформування НААН?
– Ми спокійно ставимося і до планів уряду щодо оптимізації мережі наукових установ, бо самі є ініціатором цього процесу. Нами постійно порушувалося і питання підвищення ефективності використання наукових земельних ділянок та наявних майнових комплексів.
Зараз кількість наукових установ Академії становить 9,6% від загальної кількості наукових інституцій держави. Після проведення державної атестації установ мережі у 2019 році ми маємо 17 наукових установ 3-ох кваліфікаційних груп.
Напрацьовано ефективну «дорожню мапу», де ми виставили низку маркерів. Головний чинник – оптимізація структур НААН через посилення синергії між науковими установами і дослідними господарствами. Далі – консолідація принципів управління з дослідницьким процесом та одночасним виходом на смарт-спеціалізації з урахуванням конкретних переваг регіонів.
Вже на стапелях – запуск 5-6 селекційно-насінницьких державно-приватних компаній з паралельним створенням 2-4 центрів фундаментальних досліджень у рослинництві, тваринництві, з розвитку сільських територій.
Також ми впритул вийшли на створення агропромислового парку – багатофункціонального спеціалізованого комплексу з відповідною технічною базою та необхідною інфраструктурою. Це прекрасні умови для реалізації синергії – «наука-бізнес». І для цього ми маємо достойний кадровий потенціал.
Постійно працюємо над посиленням комунікацій між сектором досліджень та розробок із реальним сектором економіки, забезпеченням функціонування механізмів трансферу технологій, удосконаленням моніторингу впроваджень завершених науково-технічних розробок – (ЗНТР).
І як я вже заявляла, ми дуже сподіваємося на позитивні і перспективні наслідки аудиту. Бо нам необхідно рухатися вперед, наздоганяючи наукові школи розвинутих аграрних країн світу.
А можливість розпочати усе з чистого аркуша, розвіявши сумніви скептиків і дезавуалювавши нападки недругів, є дуже своєчасною.
Ми готові до реформ та прискорення.
Про особисте
– Ануш Валеріївно, ви дуже зайнята людина, а у вас є такі собі Guilty Pleasures – маленькі слабкості?
– Їх небагато, і вони не викликають у мене почуття вини. Наприклад, якщо переді мною стоятиме бокал доброго вина, то я його, напевно, сухим не залишу. (Посміхається).
Але все ж робота домінує, таку стезю собі обрала. Прикро, що не вистачає часу на родину, донечок настільки, наскільки вони цього потребують.
Наука – це, найперше, аналіз, і часто можна аналізувати все до напівсмерті, але від цього ж можна зійти з розуму. Науковою ідеєю можна вистрілити раз, і це буде на все життя, але не менш важлива щоденна кропітка робота. Тож треба намагатися, щоб будь-яка ідея, кожна новація належала тобі. Не можна бути успішним, якщо ти за кимось повторюєш. Якщо ти зібрався кимось стати, головне – відрізнятися від сірої маси. Це я кажу більше для молодих вчених.
Деякі молоді люди у науці, а частіше у політиці, поводять себе як дитина, у якої ніколи не було іграшок, а потім привели в магазин і сказали: це все твоє. Але ми живемо у непередбачуваному світі, не можна дозволяти собі бути занадто безпечним, не можна марно витрачати час, у всьому має бути порядок.
Достоєвський, коли підписував угоди з видавцями, наполягав на зазначенні кількості сторінок. Через це у його романах є багато екскурсів, без яких вони цілком могли б обійтися. Цим ще більше грішать науковці.
Якщо мені подобається якась ідея, то я починаю переводити її у виконання, і часто веде не розум, а інтуїція. Бо ніхто не може пояснити, як карколомна, неочікувана ідея з’являється у голові. А тому відпочинок і маленькі слабкості дуже важливі.
У буддизмі є дуже влучний вираз: умій відмовлятися від розумових володінь. Це потрібно часом робити. Кожному завжди потрібен час, щоби вимести з голови все наносне, яке впливає як на спосіб мислення, так і на стиль життя.
Але головне ніколи, особливо жінці, не потрібно тримати себе так високо, щоб розмову з тобою не боялися починати лише п’яні чоловіки.
– А що вас дратує найбільше?
– Я дуже не люблю, коли я кажу, що це вас не стосується, а ви не берете це до відома. І ще я нікому не дозволяю відчиняти двері у мою голову. Крім того, ніяке місце, яке хоч чимось не нагадує обстановку мого дитинства, не може повністю задовільняти мене.
Бо кожна жінка, на відміну від чоловіків, у яких, за твердженням психологів, не розміщуються ніякі центри світогляду, здатна сама створювати всесвіт, ростити, вигодовувати, пестити його. Жінкам не потрібно читати фантастику, вони самі є майбутнім.
Я люблю, коли щось дарує космос відчуттів. Це має бути неперевершено, як вибух. І це не потрібно давати нікому коригувати. Як казав Евандер Холіфілд: на рингу ти повинен поважати кожного, але нікого не шкодувати.
Я категорична противниця щось забороняти, знищувати, рвати, палити.
Але і свобода – дуже часто річ нерадісна. Хтось напрочуд влучно запитав: якщо наркотики узаконять, то що робитимуть наркокартелі? Це цікаве питання про глобальний обвал ринків.
Але часом я дуже люблю саме те, що взагалі не має сюжету.
– Дякую, це дуже цікаво.
Лариса ГОНЧАРЕНКО.
