Верховна Рада підтримала в цілому проєкт закону про Державний бюджет України на 2021 рік.
“За” проголосували 289 народних депутатів, передає кореспондент Цензор.НЕТ.
Перед голосуванням за бюджет нардепи близько трьох годин узгоджували документ із Бюджетним кодексом.
Міністр фінансів Сергій Марченко під час представлення бюджету з трибуни парламенту зазначив, що під час підготовки бюджету до другого читання опрацювали близько 2,5 тис. поправок народних депутатів, і значну їхню частину врахували.
“Ми знизили дефіцит бюджету між першим і другим читанням на 23,7 млрд гривень. Порівняно з 2020 роком на 2% зменшився показник – це сума в 52 мільярди гривень. У середньостроковій перспективі плануємо поступове зниження дефіциту бюджету в 4-4,5% ВВП у 2022 році і до 3-3,5% ВВП в 2023 році. Дохідну частину бюджету збільшено порівняно з першим читанням на 21 млрд грн і передбачено в сумі 1 трлн 92 млрд грн. Це реальні кошти, які планує отримати держава наступного року, не підвищуючи податки і не здійснюючи тиск на бізнес”, – сказав Марченко.
Відповідаючи на запитання депутатів з трибуни Верховної Ради, Марченко підкреслив, що сектор безпеки та оборони був єдиним, який при секвестрі державного бюджету не був секвестрований. Тому немає жодних підстав говорити про зменшення витрат на оборонну сферу.
Він також додав, що перед другим читанням вдалося скоротити витрати на Офіс президента. “Я відповідально заявляю, що між першим і другим читанням витрати на Офіс президента України були скорочені на 273 млн гривень. Це вам на ваші запитання”.
Як пише “Новое время”, міністерством з найбільшим бюджетом залишається Мінсоцполітики. Згідно з проєктом бюджету, воно отримає 312,4 млрд грн. З них дотація Пенсійному фонду — 195,3 млрд грн, витрати на житлові субсидії на оплату комунальних послуг — 36,6 млрд грн.
Бюджет Мінфіну становить 227,4 млрд грн. З них 158,68 млрд грн планується витратити на обслуговування держборгу, 11,1 млрд грн — на Державну податкову службу, 4,7 млрд грн — на Митницю, 1,3 млрд грн — на податкову міліцію (Держфіскальна служба).
У трійку міністерств з найбільшими бюджетами входить також МОЗ (162,7 млрд грн). У тому числі 123,8 млрд грн пропонується виділити Нацслужбі здоров’я. На проведення вакцинації від коронавірусу передбачено 2,6 млрд грн. У Мінфіні заявляли, що фінансування охорони здоров’я в наступному році збільшиться на 61 млрд грн в порівнянні з 2020 роком і становитиме 4,3% ВВП. За даними відомства, передбачено збільшення зарплат медиків на 30%. Марченко заявив в ході розгляду бюджету в Раді, що за пропозицією нардепів після першого кварталу 2021 року також буде створено спеціальний фонд, кошти якого використовуватимуться для проведення вакцинації і боротьби з поширенням коронавірусу.
Бюджет Міноборони становить 117,6 млрд грн, а Міністерства внутрішніх справ — 98,3 млрд грн (на Держприкордонслужбу виділять 14,2 млрд грн, Національну гвардію — 13,7 млрд грн, Держміграційну службу — 3,6 млрд грн, ДСНС — 16,3 млрд грн, Нацполіцію — 35,5 млрд грн). До другого читання Мінфін збільшив витрати на апарат МВС на 797 млн грн, при цьому зменшивши витрати на всі органи в підпорядкуванні цього міністерства.
Також до другого читання витрати на Генпрокуратуру були збільшені на 2 млрд грн (до 11,5 млрд грн) у зв’язку з тим, що в бюджеті передбачено збільшення з 1 січня 2021 року до 1600 грн прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури.
Передбачено виділення 587 млн грн на Бюро економічної безпеки, яке повинно замінити податкову міліцію (законопроєкт про створення БЕБ поки прийнятий тільки в першому читанні) і 115,9 млн грн для Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей.
Згідно із законопроєктом, Україна у 2021 році витратить 468,4 млрд грн на погашення держборгу і ще 158,68 млрд грн на його обслуговування. Сумарно це майже 627 млрд грн (в бюджеті на 2020 рік на ці цілі закладено 484,4 млрд грн). Також Мінфін вперше передбачив в проекті держбюджету виплати по ВВП-варрантах: у 2021 році Україні доведеться заплатити власникам цих паперів 1,154 млрд грн.
Передбачено, що Україна у 2021 році позичить 701,8 млрд грн. З них на внутрішньому ринку — 497,3 млрд грн, а на зовнішньому — 204,5 млрд грн.
Надходження від приватизації встановлені на рівні 12 млрд грн, хоча продаж великих держпідприємств заборонено у зв’язку з економічною кризою через пандемію коронавірусу.
У проєкті бюджету передбачено, що з 1 січня мінімальна зарплата збільшиться до 6 тис. грн, а з 1 грудня — до 6,5 тис. грн (спочатку підвищення до 6,5 тис. грн планувалося на 1 липня, але в МВФ виступили проти через інфляційні ризики). Прожитковий мінімум з 1 липня зросте з нинішніх 2189 грн до 2294 грн, а з 1 грудня — до 2393 грн.
Бюджет побудований на макропрогнозі, який Кабмін затвердив в кінці липня. Прогнозується, що номінальний ВВП складе 4,5 трлн грн, а його реальне зростання — 4,6%, інфляція буде на рівні 7,3%, середньомісячна зарплата складе 13,6 млн грн, рівень безробіття — 9,2%, експорт зросте на 2,9%, а імпорт — на 10,6%.
